Друк

Грунт

Липа К.А. Малі міста-фортеці Поділля XVI–XVII ст.: стилістичне пограниччя і розвиток фортифікацій // Фронтири міста. – Вип. 1. – Дніпропетровськ: Герда, 2012. 

Автори

Липа К.А., мистецтвознавець, Київ, Україна.

Реферат

У ході досліджень порубіжних міст-твердинь піднімається питання щодо стилістичної приналежності як окремих споруд, так і міського простору в цілому. Подільські міста­-фортеці XVI–XVII ст. становлять зручний об’єкт дослідження, оскільки саме цей період розвитку був останнім і найвагомішим в архітектурно-­містобудівному сенсі. Зруйновані у протистоянні з турками в останній чверті XVII ст., після першої чверті XVIII ст. міста-фортеці деградували до рівня повітових містечок та сіл. Але наявність деякої кількості збережених домінант забудови та певна сталість трасування вулиць, зумовлена рельєфом, дозволяють відшукувати та визначати стилістичні риси подільських міст у контексті світових стилів доби.
Розглянуто відмінності між європейськими фортифікаційними системами та школами, які розвивалися одночасно зі стилями Ренесансу та Бароко, і підґрунтя їхньої еволюції.
Застосування різних фортифікаційних систем на теренах Поділля проаналізовано на прикладах 41 об'єкта, 11 з яких проілюстровані планами та світлинами. Підсумкові відомості зведено до таблиці для зручності.
Заглиблюючись в тему автор приходить до висновку, що у стилістиці монументальних споруд Поділля Готика не тільки «запізнилася», але й у дивовижний спосіб поєдналася з Ренесансом та давньорусько-­візантійською традицією. Згадуються костели у Язловці, Теребовлі та Гусятині.

Висновок. Подільське місто мало суворо архаїчний вигляд, що не надто співвідносився з естетичними засадами Ренесансу та Бароко, хоча й склався протягом саме цих періодів. Як в образах окремих будівель, так i в образі міста в цілому, виявляється естетико-­стилiстична близькість до середньовічної архітектури. Стилістика споруд та взаємодія будівельних традицій національно-­релігійних спільнот у малих містах Поділля чекає подальших досліджень.

Ключові слова. Замок, монастир, баштова система, наріжні шестигранні у плані башти, наріжні пунтоне, прямокутна у плані башта, бастейова система, напіврондель, рондель, староіталійська школа, бастіон, новоіталійська школа, ранній Ренесанс, високий Ренесанс, пізній Ренесанс, раннє Бароко, «запізніла» Готика, Gothic Survival, місто-­фортеця

Посилання

Bogdanowski J. Architektura obronna w krajobrazie Polski. Od Biskupina do Westerplatte– Warszawa; Kraków: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2002.

Арнхейм Р. Стиль как проблема гештальта // Новые очерки по психологии искусства. Пер. с англ. — М.: Прометей, 1994 — С. 282.

Вечерський В. Курс історії архітектури. – К.: Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва, 2006. – С. 138.

Гидион З. Пространство, время, архитектура. – М.: Стройиздат, 1984. – С. 58.

Годованюк О. Вплив готики на муроване монументальне будівництво Волині кінця ХІІ – XVI ст. // Архітектурна спадщина Волині. Зб. наукових праць. – Рівне: ПП ДМ, 2008. – С. 9–22.

Годованюк О. Типологія православних мурованих храмів Волині // Архітектурна спадщина України. маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування. – К.: НДІТІАМ, 1994. – С. 75–92.

Каплун А. Стиль и архитектура – М., Стройиздат, 1985 – С. 82.

Кравцов С. «Запізнена» готика в архітектурі синагог Волині, Поділля та Галичини // Архітектурна спадщина Волині. Зб. наукових праць. – Рівне: ПП ДМ, 2008. – С. 29–38.

Липа К. Актові книги Сатанівського магістрату: відомості щодо архітектури міста //  Архітектурна спадщина України. – Вип. 3. – Ч. 2. – К.: Українознавство, 1996. – С. 109–116.

Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К.: Критика, 2005. – С. 143.

Яковлев В. История крепостей. – М.; СПб.: АСТ–Полигон, 2000.

 

Мауль В.Я. Город Игната в бунтарских представлениях российского простонародья // Фронтири міста. – Вип. 1. – Дніпропетровськ: Герда, 2012. 

Автори

Мауль В.Я. доктор исторических наук, профессор кафедры гуманитарных и экономических дисциплин Тюменского государственного нефтегазового университета, филиал в г. Нижневартовске, РФ.

Реферат

Розглядаються маловивчені аспекти вітчизняної історії, пов'язані з поширенням народних соціальних утопій в Росії і ставленням до них простолюдинів. На прикладі легенди про «місті Гната», що поширювалась починаючи з XVIII століття, здійснений семантичний аналіз такого варіанту народної утопічної думки, як легенди про «далекі землі». Ставиться завдання показати, що соціокультурний зміст легенди не обмежується виключно рамками класової боротьби, але неминуче виходить за їхні межі.

Посилання

Алексеев А. Представления о рае в период средневековья // Образ рая: от мифа к утопии. Серия «Symposium». – Вып. 31. – СПб., 2003. – С. 195.

Буганов В.И. Булавин. – М., 1988. – С. 297.

Виноградова Л.Н. Граница как особая пространственная категория в народной культуре // Культура и пространство. Славянский мир. – М., 2004. – С. 25.

Виноградова Л.Н. Та вода, которая… (Признаки, определяющие магические свойства воды) // Признаковое пространство культуры. – М., 2002. – С. 32–60.

Город Игната: предание // Электронный ресурс: http://www.tumilevich.ru/study.php?study_id-406004&pagenumb-1

Данилевский И.Н. Древняя Русь глазами современников и потомков (IX–XII вв.). – М., 1998. – С. 229.

Домников С.Д. Мать-земля и Царь-город. Россия как традиционное общество. – М., 2002. – С. 253–254.

Дутчак Е.Е. Учение о побеге в сочинениях старообрядцев-странников второй половины XIX–XX вв. По материалам книжных собраний Москвы, Новосибирска, Томска // Мир старообрядчества. – Вып. 4. Живые традиции. – М., 1998. – С. 184, 185.

Кирвель Ч.С. Парадоксы утопического сознания // Философский век. Альманах. – Вып. 13. Российская утопия эпохи Просвещения и традиции мирового утопизма. – СПб., 2000. – С. 84–85.

Кириллин В.М. Символика чисел в древнерусских сказаниях XVI в. // Естественнонаучные представления Древней Руси. М., 1988. – С. 82.

Кирсанова Р.М. Костюм как средство идентификации // Культура сквозь призму идентичности. – М., 2006. – С. 73.

Кошовец Е.Б. Истоки формирования утопического сознания в России: легенды о «далеких землях» // Философский век. Альманах. Вып. 13. Российская утопия эпохи Просвещения и традиции мирового утопизма. – СПб., 2000. – С. 207.

Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров. Человек – текст – семиосфера – история. – М., 1996. – С. 239–240.

Майничева А.Ю. О семантике архитектурного образа собора Софии Премудрости слова Божия в Тобольске (1622–1645 гг.) // Гуманитарные науки в Сибири. – 1999. – № 3.– С. 46–47.

Милов Л.В. Великорусский пахарь и особенности российского исторического процесса. – М., 1998.– С. 278–299.

Мининков Н.А. Донское казачество в эпоху позднего средневековья (до 1671 г.). – Ростов-на-Дону, 1998. – С. 445.

Письмо чернецов Никифора и Иона на Дон к старцу Макарию // Дополнения к актам историческим, собранные и изданные Археографической комиссиею. – СПб., 1875. – Т. 12. – Док. № 17. – С. 134

Российское законодательство X–XX веков. – Т. 1: Законодательство Древней Руси. – М., 1984. – С. 331.

Свирида И.И. От антитезы город – сад к городу-саду // Культура и пространство. Славянский мир. –  М., 2004. – С. 87

Сень Д.В. «Войско Кубанское Игнатово Кавказское»: исторические пути казаков-некрасовцев (1708 г. –  конец 1920-х гг.). Краснодар, 2002. – С. 67–68.

Софронова Л.А. Об утопии и утопическом // Утопия и утопическое в славянском мире. – М., 2002. – С. 6.

Топоров В.Н. Пространство и текст // Текст: семантика и структура. – М., 1983. – С. 268.

Топоров В.Н. Святость и святые в русской духовной культуре. – Т. 1: Первый век христианства на Руси. –  м., 1995. – С. 629.

Тумилевич Ф. В. Предания о «городе Игната» и их источники // Народная устная поэзия Дона. Материалы научной конференции. – Ростов-на-Дону, 1963. – С. 321–328.

Усенко О.Г. Психология социального протеста в России XVII–XVIII веков. – Ч. 2. – Тверь, 1995. – С. 45–46.

Франк-Каменецкий И.Г. «Женщина-город в библейской мифологии» // Франк Каменецкий И.Г. Колесницы Иеговы. Труды по библейской мифологии. – М., 2004. – С. 224–236.

Чумакова Т.В. Ностальгия по раю. Утопический контекст древнерусской мысли // Verbum. – Вып. 3. –  СПб., 2001. – С. 40.

Шацкий Е. Утопия и традиция. – М., 1990. – С. 62.

 

Ивонина Л.И. Быт и статус женщин Смоленска под властью Речи Посполитой // Фронтири міста. – Вип. 1. – Дніпропетровськ: Герда, 2012. 

Автори

Ивонина Л.И. доктор исторических наук,  профессор Смоленского государственного университета, РФ.

Реферат

Посилання

Dzieło Boskie albo Pieśni Wiednia wybawionego / Oprac. Marian Kaczmarek. — Wrocław, 1983. — S. 28

Tazbir J. Polskie przedmurze chrzescijanskiej Europy. — Warszawa, 1987. — S. 75–76.

Wespazjan Kochowski w kręgu kultury literackiej / Red. Dariusz Chemperek. — Lublin, 2003. — S. 46.

Анпилогова Е.С. Публичная жизнь женщин высших сословий на рубеже XVII–XVIII вв. Дис. на соискание ученой степени канд. ист.наук. — М., 2009.

Виленский архив. — Кн. № 15548. — Л. 112.

Виленский архив. — Кн. № 15549. — Л. 281.

Герберштейн С. Записки о Московии. — М., 1988. – С. 110.

Довгялло В.И. Очерки бытовой жизни Смоленска в польскую эпоху // Смоленская старина. — Вып. 1. — Ч. 2. — Смоленск, 1911. — C. 137–150.

Домострой. Сильвестровская редакция / подгот. В.В. Колесов, В.В. Рождественская. — СПб., 1994. — C. 108

Книга глаголемая Измарагд, в ней же всяка оухищрения божественных писании истолковано святыми отцы Благослови отче. Первая редакция по В.А. Яковлеву // К литературной истории древнерусских сборников. Опыт исследования «Измарагда». — Одесса, 1893. – С. 66.

Корб И.Г. Дневник путешествия в Московское государство Игнатия Христофора Гвариента… в 1698 г., веденный секретарем посольства Иоганном Георгом Корбом / Пер. Б. Женева и М. Семевкого //  Рождение империи. — М.: Фонд Сергея Дубова, 1997. — C. 226.

Котошихин Г.О Московском государстве в середине XVII столетия // Памятники литературы Древней Руси. – Кн. II. — М.: Худ. лит-ра, 1989. — C. 275–277.

Линдси Хьюз. Царевна Софья. — М., 2001; Paul Bushkovitch. Religion and Society in Russia. The Sixteenth and Seventeenth Centuries. — N.Y.–Oxford, 1992.

Маржерет Жак. Состояние Российской державы и Великого княжества Московского // Россия XVII века. Воспоминания иностранцев. — Смоленск: Русич, 2003. – С. 29–30.

Маржерет Жак. Россия начала XVII в. Записки капитана Маржерета / cост. д.и.н. Ю.А. Лимонов; отв. ред. д.и.н. В.И. Буганов; пер. Т.И. Шаскольская, Н.В. Ревуненков. — М.: Институт истории РАН, 1982. – С. 247.

Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами генерального штаба. Смоленская губерния / сост. М. Цебриков. — СПб, 1862. — C. 297.

Мурзакевич Н.А. История города Смоленска. — Смоленск, 2008. – С. 89–98.

Олеарий А. Описание путешествия в Московию и через Московию в Персию и обратно. — М., 1906. – С. 347–348.

Петрей П. История о Великом княжестве Московском, происхождении великих русских князей, недавних смутах, произведенных там тремя Лжедмитриями, и о московских законах, нравах, правлении, вере и обрядах, которую собрал, описал и обнародовал Петр Петрей де Ерлезунда в Лейпциге 1620  года // О начале войн и смут в Московии. — М.: Фонд Сергея Дубова, 1997. – С. 420.

Поучение Даниила, митрополита всея Руси // Памятники литературы Древней Руси Конец XV — первая половина XVI в. / сост. и общ. ред. Л.А. Дмитриева; Д.С. Лихачева. — М., 1984. — C. 533.

Пушкарева Н.Л. Женщина в русской семье Х – начало ХIX вв.: динамика социокультурных изменений: Дис. ... док. ист. наук. — М., 1997.

Пушкарева Н.Л. Женщина в русской семье (X — XX века) // Русские. — М., 1999. – С. 460.

Пушкарева Н.Л. Русская женщина: история и современность: История изучения «женской темы» русской и зарубежной наукой. 1800 — 2000: материалы к библиографии. —  М., 2002.

Пушкарева Н.Л. Частная жизнь русской женщины: невеста, жена, любовница (X — начало XIX вв.). — М., 1997.

Репина Л.П. Гендер в истории: проблематика и методология // Теория и методология гендерных исследований. Курс лекций / Под общей ред. О. Ворониной. — М., 2001.

Репина Л.П. Гендерная история: проблемы и методы исследования // Новая и новейшая история. — 1997. — № 6.

Семенова Л.Н. Очерки истории быта и культурной жизни России первой половины XVIII в. — Л., 1982. – С. 160.

Цатурова М.К. Русское семейное право XVI—XVII веков. — М., 1991. – С. 121.

Энгельгардт Л.Н. Записки Льва Николаевича Энгельгардта. 1766—1836. — М., 1867. — C. 7—12.

Яковлева А.М. «Устав о жизни по правде и с чистой совестью» и проблема развлечений в России XVI — XVII вв. // Развлекательная культура России XVIII–XIX вв. Очерки истории и теории. — СПб, 2000. – С. 8.

 

Бондарь В.В. Войсковой город Екатеринодар: пространственная среда и бытовая культура населения // Фронтири міста. – Вип. 1. – Дніпропетровськ: Герда, 2012. 

Автори

Бондарь В.В. кандидат исторических наук, директор Западно-Кавказского НИИ культурного и природного наследия, государственный эксперт Министерства культуры Российской Федерации.

Реферат

Посилання

Бондарь В.В. Войсковой город Екатеринодар. 1793–1867 гг.: Историко-культурная специфика и функциональная роль в системе городских поселений Российской империи. – Краснодар, 2000. – С. 33–35.

Бондарь В.В. Роль наездничества в российско-кавказских отношениях в конце ХVIII – первой трети XIХ вв. // Кавказская война: уроки истории и современность. Материалы научной конференции. – Краснодар, 1995. – С. 127–132.

Гераков Г. Путевые записки по многим российским губерниям. – СПб., 1828. – С. 105.

Город Екатеринодар в 40-х годах прошлого столетия: Рассказ о Екатеринодаре, главном городе Черноморского казачьего войска (рукопись «Плач Василия при реке Кубани») // Известия ОЛИКО. – Екатеринодар, 1909. – Вып. 4. – С. 61.

Государственный архив Краснодарского края. – Ф. 249. – Оп. 1. – Д. 283. – Л. 9–16.

Государственный архив Краснодарского края. – Ф. 249. – Оп. 1. – Д. 210. – Л. 164.

Государственный архив Краснодарского края.  – Ф. 249. – Оп. 1. – Д. 539. – Л. 20.

Государственный архив Краснодарского края.  – Ф. 250. – Оп. 2. – Д. 627. – Л. 249–252.

Государственный архив Краснодарского края.  – Ф. 249. – Оп. 1. – Д. 1549. – Л. 23.

Государственный архив Краснодарского края.  – Ф. 574. – Оп. 1. – Д. 215. – Л. 57–67.

Государственный архив Краснодарского края.  – Ф. 249. – Оп. 1. – Д. 1897. – Л. 304.

Государственный архив Краснодарского края.  – Ф. 770. – Оп. 1. – Д. 1. – Л. 2.

Дроздовський В.В. Катеринодар у минулому // Науковий збiрник Ленiнградського товариства дослiдникiв украiнськоi iсторii, письменства та мови. – Киiв, 1931. – С. 73.

Журнал путешествия по земле донских казаков, к Кавказу и в Астрахань, // Северный архив: Журнал истории, статистики и путешествий, издаваемый Ф. Булгариным. – СПб., 1824. – Ч. 12. – № 20. Октябрь. – С. 163–164.

Письма о Крыме, об Одессе и Азовском море. – М., 1810. – С. 176.

Попка И.Д. Черноморские казаки в их гражданском и военном быту. – СПб., 1858. – С. 41.

Сбитнев И. Воспоминания о Черномории // Украинский журнал. – Харьков, 1825. – Ч. 6. – №11/12. – С. 329.

Филиппов Н. Поездка по берегам Азовского моря летом 1856 г. // Морской сборник, издаваемый морским ученым комитетом. – СПб., 1857. – Т. 29. – № 7. Июль. – С. 19.

Фролов Б.Е. К истории реставрации оборонительных сооружений Екатеринодарской крепости // Историко-археологический альманах. – Армавир – Москва, 1997. – Вып. 3. – С. 161.

Эрастов С.И. Воспоминания старого екатеринодарца // Родная Кубань. – 1998. – № 2. – С. 114.

 

Грибовський В.В. Буза, горілка і кава в чоловічому просторі кримськотатарського міста кінця ХVIII – першої половини ХіХ ст. // Фронтири міста. – Вип. 1. – Дніпропетровськ: Герда, 2012. 

Автори

Грибовский В.В., кандидат історичних наук, редактор альманаху «Фронтири міста», докторант Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, м. Київ, Україна.

Реферат

Посилання

Schurtz Н. Altersklassen und Männerbünde. – Вerlin, 1902.

Андреев Ю.В. Мужские союзы в дорийских городах-государствах (Спарта и Крит). – СПб.: Алетейя, 2004.

Балушок В.Г. Инициации древнерусских дружинников // Этнографическое обозрение. – 1995. – №1.

Боплан Г.-Л., де. Опис України. Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький / пер з фр. Я.І. Кравця. – Львів: Каменяр, 1990. – С. 52.

Бродель Фернан. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, ХV–ХVIII ст. – Т. І. Структура повсякденності: можливе і неможливе / пер. з фр. Г. Філіпчук. – К.: Основи, 1995. – С. 189.

Броневский Мартин. Описание Крыма (Tartariae Descriptio) // ЗООИД. – Т. VI. – Одесса, 1867. – С. 356

Булатов Е. Реван, или торжественный обряд татар-ремесленников в Крыму // Очерки России, издаваемые Вадимом Пассеком. – Кн. II. – М.: тип. Н. Степанова, 1840.– С. 142.

Васильев Л.С. Становление политической администрации (от локальной группы охотников и собирателей к протогосударству-чифдом) // Народы Азии и Африки. – 1980. – № 1. – С. 177–178.

В.П. Карасубазарский базар // Очерки России, издаваемые Вадимом Пассеком. – Кн. II. – М.: тип. Н. Степанова, 1840. – С. 34–35 (смесь).

Гваньїні Олександр. Хроніка європейської Сарматії / упорядкув. та пер. з польськ. о. Юрія мицика. – 2-ге вид., доопрац. – К.: Вид. дім «Києво-могилянська академія», 2009. – С. 698.

Грибовський В.В. Питома вага землеробства у господарстві причорноморських ногайців XVI – на початку ХІХ ст. // Південний архів. Збірник наукових праць. Історичні науки. – Вип. VІІІ. – Херсон: Вид.-во ХДПУ, 2001. – С. 75–86.

Данилевский Г. Письма из степной деревни // Библиотека для чтения, журнал словесности, наук, художеств, промышленности, новостей и мод. – Т. 104. – СПб., тип. К. Крайя, 1850. – С. 260.

Дмитревский М.И. Карта Крыма или краткое описание татар и других народов в Тавриде живущих… // Отдел рукописей РНБ. – Ф. мих Q. 393. – 50 л. – Л. 15 об.

Жиленков А.В. Первые годы нашего господства в Крыму. Записки // Кондараки В.Х. В память столетия Крыма. – М.: Тип. Чичагина, 1883. – С. 3–135. – С. 20.

Задыхина К.Л. Пережитки возрастных классов у народов средней Азии // Родовое общество. Этнографические материалы и исследования / труды Института этнографии им. Н.Н. Миклухо Маклая. Новая серия. – Т. ХIV. – М.: Изд.-во АН СССР, 1951. – С. 169–170.

Зеленецкий К. Путешествие в Южную Россию и Крым а. Демидова (рецензия) // ЗООИД. – Т. I. – Одесса, 1844. – С. 449.

Карпов Ю.Ю. Джигит и волк. Мужские союзы в социокультурной традиции горцев Кавказа. – СПб.: МАЭ РАН, 1996.

Клапрот Юлиус. Описание поездок по Кавказу и Грузии в 1807 и 1808 годах. – Нальчик: Эль-Фа, 2008. – С. 134.

Кондараки В.Х. Легенды Крыма // Кондараки В. Х. В память столетия Крыма. – М.: Тип. Чичагина, 1883. – С. 5–100. – С. 36.

Кондараки В.Х. Типичность крымских татар // Кондараки В. Х. В память столетия Крыма. – М.: Тип. Чичагина, 1883. – С. 35

Кондараки В.Х. Универсальное описание Крыма. – Ч. I. – Николаев, тип. В.М. Краевского, 1883. – 246 с. – С. 105.

Корнис П. Краткий обзор положения ногайских татар, водворенных в Мелитопольском уезде Таврической губернии // Телескоп, журнал современного просвещения, издаваемый Н. Надеждиным. – Ч. ХХХІІІ. – М.: Тип. Н. Степанова, 1836. – С. 17–18.

Косвен Марк. Половые отношения и брак в первобытном обществе. – М.; Л.: Молодая гвардия, 1928. – С. 18–20.

«Краткое описание Херсониса Таврическаго с описанием тамошних растений» // Отдел рукописей Российской национальной библиотеки. – Ф. 609: Попов В.С. – Д. 10. – Л. 202 об.

Лемерсье-Келькеже Шанталь. Казанское и Крымское ханства и Московия в 1521 г. по неопубликованному документу из архива дворца «Топкапы» // Восточная Европа средневековья и раннего Нового времени глазами французских исследователей: сб. ст./ ред. И.А. Мустакимов и др. – Казань: Институт истории АН РТ, 2009. – С. 47–48.

Литвин Михалон. О нравах татар, литовцев и москвитян / пер. В.И мотузовой; отв. ред. А.Л. Хорошкевич. – М.: Изд.-во МГУ, 1994. – С. 70.

Малиновский Бронислав. Избранное: аргонавты западной части тихого океана / пер. с англ. – М.: РОССПЭН, 2004. – С. 185.

Меховский М. Трактат о двух сарматиях. – М.; Л., 1936. – С. 59.

Описание перекопских и ногайских татар, черкесов, менгрелов и грузин Жана де Люка // Записки Одесского общества истории и древностей. – Т. 11. – Одесса, 1879. – С. 481.

Паллас Петр Симон. Наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам Русского государства в 1793–1794 годах / пер. с нем. – М.: Наука, 1999. – С. 29–30.

Пейссонель Ш., де. Записка про малу Татарію / пер. з фр. В. Лотошникової; вступ. ст., прим. і коментарі В. Грибовського. – Дніпропетровськ: Герда, 2009. – С. 19.

Первые годы нашего господства в Крыму (Записки деда моего по отцу) // Кондараки В.Х. В память столетия Крыма. – М.: Тип. Чичагина, 1883. – С. 136–184. – С. 145.

Поланьи К. Экономика как институционально оформленный процесс // «Великая трансформация» Карла Поланьи: прошлое, настоящее, будущее: сб. ст. под общей ред. Р.М. Нуреева. М., 2006. – С. 53.

Путешествие в Полуденную Россию в письмах, изданных Владимиром Измайловым. – Ч. 1. – М.: Университетск. Тип., 1802. – С. 251

Рахимов Р.Р. «Мужские дома» в традиционной культуре таджиков. – Л.: Наука, 1990.

Ромм Жильбер. Путешествие в Крым в 1786 г. / пер. и прим. К.И. Раткевича. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1941. – С. 71–72.

Саїд Едвард В. Орієнталізм / пер. з англ. В. Шовкун. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – С. 17.

Свиньин П.П. Картины России и быт разноплеменных ея народов. – Ч. I. – СПб., 1838. – 388 с. – С. 337.

Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты до начала XVIII века. – СПб., 1887. – С. 375.

Снесарев Г.П. Традиция мужских союзов в ее позднем варианте у народов средней Азии // Полевые исследования Хорезмской экспедиции в 1958–1961 гг. – Т. II. – М.: изд.-во АН СССР, 1963. – С. 155– 205.

Сумароков П. Досуги крымского судьи или второе путешествие в Тавриду. – Ч. I. – СПб.: Императорск. типография, 1803. – С. 181.

Сумароков П. Путешествие по всему Крыму и Бессарабии в 1799 г. – М.: Тип. Московск. ун-та, 1800. – С. 67.

Токуева М.А. Корпоративные мужские объединения на Кавказе сегодня: от экстремальности к экстремизму // Мужской сборник. – Вып. 3. Мужчина в экстремальной ситуации: Психофизиология экстремальности. Грани экстремального... / сост. И.А. Морозов. – СПб.: Индрик, 2007. – С. 135–141.

Толстов С.П. Древний Хорезм. Опыт историко-археологического исследования. – М.: МГУ, 1948. – С. 98, 276, 314–317.

Хартахай Ф. Историческая судьба крымских татар (статья вторая) // Вестник Европы. – 1867. – Т. ІІ. Июнь. – С. 145.

Шурц Г. История первобытной культуры. – Т. 1. Основы культуры. Общество. Хозяйство / пер. с нем. Э.К. Пименовой и М.П. Негрескул. Изд. 2. – М.: КРАСАНД, 2010. – С. 135–176.

 

Кабытов П.С., Кобозева З.М. Город фронтира и его обитатели (на примере г. Самары) // Фронтири міста. – Вип. 1. – Дніпропетровськ: Герда, 2012. 

Автори

Кабытов П.С., доктор исторических наук, профессор кафедры Российской  истории Самарского государственного университета, РФ.
Кобозева З.М., докторант кафедры Российской истории Самарского государственного университета, РФ.

Реферат

Посилання

Архангельский Н.А. Г. Самара: Исторический очерк // Классика самарского краеведения. – Самара, 2002. – С. 229.

Бажанов Е.А. Вольный город пионеров Дикого Поля. – Самара, 1995. – 224 c.

Барашков В.Ф., Дубман Э.Л., Смирнов Ю.Н. Топонимика самарской Луки. – Самара, 1996. – С. 100.

Горький М. Самара во всех отношениях // http://www.bookmate.com/r#d=GlEMyPLK (Дата обращения: 14.07.12)

Государственный архив Самарской области.  – Ф. 170.

Государственный архив Самарской области. – Ф. 170.  – Оп. 6.  – Д. 231.

Государственный архив Самарской области. – Ф. 217. – Оп. 1. – Д. 22.

Журнал Самарской городской думы // Классика самарского краеведения. – Самара, 2007. – С. 295.

Замятин Д.Н. Культура и пространство. Моделирование географических образов. – М., 2006. – С. 16.

История Красоты / под редакцией Умберто Эко; перевод с итал. А.А. Сабашниковой. – М.: СЛОВО / SLOVO, 2007. – С. 362–363.

История самарского Поволжья с древнейших времён до наших дней. Вторая половина XIX – начало XX века. – М., 2000. – С. 60.

Классика самарского краеведения. Антология. –Выпуск 3; Головкин К.П. Самара в конце XVIII – начале XX вв. (краеведческая картотека). – Самара, 2007.  – С. 148.

Лотман Ю.М. Непредсказуемые механизмы культуры. – Таллинн, 2010. – С. 128.

Матвеев П.А. Очерки народного юридического быта самарской губернии. – СПб., 1877 // Классика самарского краеведения. – Самара, 2002. – С. 96.

Очерки истории Поволжья и Приуралья в имперский период. – Саратов, 2010. – С. 169.

Очерки русской культуры XIX века: В 2 т. – М., 1998. – Т.1. Общественно-культурная среда. – С. 110.

Пиксанов Н.К. Областные культурные гнёзда. – М.; Л., 1928. – С. 30, 62.

Поволжье – «внутренняя окраина» России: государство и общество в освоении новых территорий (конец XVI – начало XX вв.). – Самара, 2007. – С. 5.

Самарская летопись. – Самара, 1993. – С. 52.

 

Пригарін О.А. Ринок «7-й кілометр»: про сучасні форми торговельних практик у поліетнічному місті // Фронтири міста. – Вип. 1. – Дніпропетровськ: Герда, 2012. 

Автори

Пригарін О.А., кандидат історичних наук, доцент кафедри археології  та етнології України Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова, Україна.

Реферат

Посилання

Атлас Д. Старая Одесса, ее друзья и недруги. – Одесса, 1992. – С. 97–99.

Борисенко В.К. Вірування у повсякденному житті українців на початку ХХІ століття // Етнічна історія народів Європи: збірка наукових праць. – Вип. 15. – К., 2003. – С. 4–10.

Букатевич В. Чумацтво на Україні. – Одеса, [1928].

Бух Л. Из записок туриста. Одесса как торговый центр // Русские ведомости. – 1909. – № 160. – С. 18

Бух  Л. Одесса – центр торговли Юга России // Одесский вестник. – 1876. – № 169. – С. 34

Герлігі П. Одеса. Історія міста 1794–1914. –  Київ, 1999. – С. 389.

Губарь О. 100 вопросов «за Одессу». – Одесса, 1994. – С. 13.

Лист Д. Новые рынки Одессы // Знамя комунизма. – 1972. - № 183. – С. 4.

Наследие Ф.П. Де-Волана. Из истории порта, города, края. – Одесса: Астропринт, 2002. – 256 с.

Одесса. 1794–1894. – Одесса: Изд. гор. общ. управления к столетию города, 1895. – С. 145.

Одесса: историко-архитектурный очерк. – Одесса, 1987. – С. 26.

Прихоцкий А.И. Привоз — Историческая справка // Официальный сайт рынка «Привоз» // www. odessaprivoz.narod.ru.

Самойлов Ф.А. Історія Одещини й Одеси (ІІ половина ХІХ ст.–1914 р.). – Одеса: Астропринт, 2006. – С. 77.

Скальковский  А. Коммерческое народонаселение города Одессы в 1846–1847 гг. // Одесский вестник. –  1847. – № 8. – С. 63.

Скальковский А. Историко-статистический опыт о торговых и промышленных силах Одессы. – Одеса, 1839

Скальковский А.А. Первое тридцатилетие истории города Одессы. 1793 – 1823. – Одесса, 2007. – С. 89–90.

Скальковский А. Торговля, заводская и ремесленная промышленность в Одессе // Труды Одесского статистического комитета. – 1865. – Вып. 1. – С. 255

Слабченко М. Матеріали до економічносоціальної історії України ХіХ ст. – Одеса, 1925. – С. 149


Світло джерел

Малов О.В., Векленко В.О., Векленко, А.В. Картографічні джерела до історії Богородицької фортеці – Старосамарського ретраншементу // Фронтири міста. – Вип. 1. – Дніпропетровськ: Герда, 2012. 

Автори

Малов О.В., кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту загальної історії РАН, науковий співробітник Державного історичного музею, м. Москва, РФ.
Векленко В.О., науковий співробітник Інституту суспільних досліджень, м. Дніпропетровськ, Україна.
Векленко, А.В., учень КЗО «СЗШ № 97 ім. П.І. Шкідченка», м. Дніпропетровськ, Україна.

Реферат

Посилання

Theatre de la guerre dans la Petite Tartarie, la Crimee, la Mer Noire. Dressee sur un grand nombre de cartes manuscrites et d’itineraires, rectifies par diverses observations, faites par Guillaume de l’Isle. A Amsterdam, Chez Jean Covens et Corneille Mortier, Geographes. (1742)

Буганов В.И., Буганов А.В. Полководцы XVIII в. – М.: Патриот, 1992. – С. 245.

Векленко В.А. Археологические исследования Богородицкой крепости и ее посада: первые итоги // Архитектурное наследство. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2011. – Вып. 54. – С. 88–101.

Векленко В.О. Аналіз картографічних матеріалів до історичних топонімів Нижнього Посамар’я. // Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження. Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2006. – Вип. 3. – С. 206–219.

Векленко В., Ковальова І., Шалобудов В. Археологічне вирішення дискусії стосовно розташування містечка Самарь та Богородицької фортеці // Український археографічний щорічник. – Київ; Ньюйорк, 2004. – Вип. 8/9. – С. 190–221.

Векленко В.А., Малов А.В., Несправа Н.В. Богородицкая крепость по археологическим и письменным источникам // Позднесредневековый город III: археология и история. Тула: Государственный военно-исторический и природный заповедник «Куликово поле», 2011. – С. 259–270.

Векленко В.А. Нательные кресты Самари–Богородицкой крепости. – Днепропетровск: Изд-во ДНУ., 2010. – С. 129.

Векленко А.В., Векленко В.О., Малов О.В. Самарський Пустинно-микільський монастир: карти й плани XVIII ст. // Дніпропетровщина туристична. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ: Інновація, 2012. – С. 53–59.

Галкович Б.Г. Источниковые сведения старых карт и планов // Использование старых карт в географических и исторических исследованиях. – М.: Географич. об-во СССР, 1980. – С. 16–41.

Гольденберг Л.А. Использование старых карт // Использование старых карт в географических и исторических исследованиях. – М.: Географич. об-во СССР. – С. 3–15.

Гольденберг Л.А. К вопросу о картографическом источниковедении // Историческая география России XII – начало XX в. сб. ст. к 70-летию проф. Л.Г. Бескровного. – М., 1975. – С. 217–247.

Лаврентьев А.В. Епифань и Верхний Дон в XII–XVII вв.: Очерки истории русской крепости на Куликовом поле. – М.: Древлехранилище, 2005. – 230 c., ил.

Нелипович С.Г. Союз двуглавых орлов: русско-австрийский военный альянс второй четверти XVIII в. – М.: Квадрига, 2010. – С. 188, 193–202.

Репан О., Старостін В., Харлан О. Палімпсест. Коріння міста: поселення XVII–XVIII століть в історії Дніпропетровська. – К.: Українські пропілеї, 2008. – С. 64–65.

Российский государственный архив древних актов. – Ф. 248. – Сенат. Кн. 555. – Л. 53– 66.

Российский государственный архив древних актов. – Ф. 248. – Сенат. Кн. 556. Л. 56.

Российский государственный архив древних актов. – Ф. 248. – Сенат. Кн. 556. Л. 59–60.

Российский государственный архив древних актов. – Ф. 248. – Сенат. Оп. 160. № 64

Российский государственный архив древних актов. – Ф. 192. Картографічний відділ бібліотеки МДАМЗС. Театри війни: Росії з Туреччиною. № 12. Ч. 2.

Российский государственный архив древних актов. – Ф. 192. Картографічний відділ бібліотеки МДАМЗС. Театри війни: Росії з Туреччиною. № 12. Ч. 6.

Российский государственный архив древних актов. – Ф. 192. Картографічний відділ бібліотеки МДАМЗС. Оп. 1. Театри війни: Росії з Туреччиною. № 18. Ч. 2.

Российский государственный архив древних актов. – Ф. 192. Картографічний відділ бібліотеки МДАМЗС. Оп. 1. Театри війни: Росії з Туреччиною. № 18. Ч. 1.

Швидько Г.К. Картографічні матеріали РДВіа як джерело до історії Південної України // Наддніпрянський історико-краєзнавчий збірник. – Дніпропетровськ: НГУ, 1998. – Вип. 1. – С. 92–96.

 

Андрєєв В.М. Віктор Петров та його дослідження «З фольклору правопорушників» // Фронтири міста. – Вип. 1. – Дніпропетровськ: Герда, 2012. 

Автори

Андрєєв В.М., кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри всесвітньої історії та історіографії факультету психології, історії та соціології Херсонського державного університету, Україна.

Реферат

Посилання

Андрєєв В.М. Петров Віктор Платонович // Енциклопедія історії України. – Т. 8. Па–Прик / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. інститут історії України. – К.: Наукова думка, 2011. – С. 190 та ін.

Звідомлення про діяльність Етнографічної комісії Української академії наук за рік 1926-й // Бюлетень Етнографічної комісії ВУАН. – 1927. – № 3. – С. 1–2.

З фольклору правопорушників // Етнографічний Вісник. – Кн. II. – 1926. – С. 44–60.

Петров В. Коротенькі пісні («частушки») років 1917–1925. Переднє слово // Етнографічний Вісник. – Кн. І. – 1925. – С. 22–25.

Петров В. Кузьма-Дем’ян в українському фольклорі // Етнографічний Вісник. – Кн. IX. – 1930. – С. 197–238.

Петров В. Міфологема «сонця» в українських народних віруваннях і візантійсько-геліністичний культурний цикл // Етнографічний вісник. – 1927. – Кн. IV. – С. 88–119.

Петров В. Нові українські варіанти легенди про походження лихих жінок // Етнографічний Вісник. – Кн. VI. – 1928. – С. 55–66.

Петров В. Українські варіанти легенди про неплідну матір та ненароджені діти. Записи Ю.С. Виноградського та С.М. Терещенкової // Матеріали до етнології й антропології. – Т. XXI–XXII. – Ч. І. Збірник праць присвячений пам’яті Володимира Гнатюка. – Львів, 1929. – С. 201–214.

Полонська-Василенко Н. Українська Академія Наук. Нарис історії. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 80.


Майдан

Грибовский В.В., Старостин В.С. Знакомый незнакомец – Днепропетровск // Фронтири міста. – Вип. 1. – Дніпропетровськ: Герда, 2012. 

Автори

Грибовский В.В., кандидат исторических наук, редактор альманаха "Фронтири міста", докторант Института украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского НАН Украины, г. Киев, Украина.
Старостин В.С., аспирант кафедры истории и политической теории  Национального горного университета,  г. Днепропетровск, Украина.

Реферат

Рец.: Лазебник В.И. Неизвестная Екатеринославщина. Науково-методичне видання. – Дніпропетровськ: «Дніпрокнига», 2012. – 448 с. з іл.

Посилання

Банки Екатеринослава // Новый город. – 2009. – № 11 (50).

Белой акации гроздья душистые // Новый город. – 2008. – № 5 (33).

Дешево и сердито. Распродажа в Екатеринославе // Новый город. – 2009. – № 12 (51).

И трамвай покатился // Новый город. – 2007. – № 6 (22).

Лазебник В.И. Неизвестная Екатеринославщина. Научно-методическое издание. – Днепропетровск: Дніпрокнига, 2012. – 448 с. с ил.

Семья Алексеенко в истории города Екатеринослава // Новый город. – 2008. – № 4 (32).

 

Константінова В.М. Про можливість зміни дати заснування міста Запоріжжя // Фронтири міста. – Вип. 1. – Дніпропетровськ: Герда, 2012. 

Автори

Константінова В.М. доктор історичних наук, професор кафедри історії України Бердянського державного педагогічного університету, Україна.

Реферат

Посилання

Верменич Я. Проблеми датування міст у сучасній Україні: теоретичні та правові аспекти // Датування міста як проблема історичної урбаністики: європейський та український досвід: матеріали круглого столу 24 вересня 2008 р. / за заг. ред. В.Г. Панченка. — Дніпропетровськ: Герда, 2008. — С. 12.

Константінова В.М. Проблема визначення чисельності населених пунктів міського типу на території Південної України у перші часи після ліквідації Вольностей Війська Запорозького (до питання про відсутність традиції міського способу буття у запорозького козацтва) // Записки історичного факультету. — Вип. 17. — Одеса: Одеський національний університет імені і.і. мечникова, 2006. —  С. 162–166.

Константінова В.М. Проблема визначення чисельності населених пунктів міського типу на території Південної України у перші часи після ліквідації Вольностей Війська Запорозького (до питання про відсутність традиції міського способу буття у запорозького козацтва) // Українське козацтво у вітчизняній та загальноєвропейській історії. Міжнародна наукова конференція: тези доповідей. — Одеса, 2005. — С. 40–42

Обговорення // Датування міста як проблема історичної урбаністики: європейський та український досвід: матеріали круглого столу 24 вересня 2008 р. / за заг. ред. В.Г. Панченка. — Дніпропетровськ: Герда, 2008. — С. 62.