Грунт
Щербакова Л.В. Геометрические аспекты фронтира в условиях городского пространства (на примере города астрахани) // Фронтири міста. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Герда, 2014.
Автори
Щербакова Л.В., кандидат культурологии, доцент кафедры философии, истории и культурологии Астраханского государственного технического университета, г. Астрахань, РФ.
Посилання
Астраханская летопись. Исторические известия, события, постановления правительственных и других учреждений и факты из общественной жизни г. Астрахани с 1554 по 1886 г. включительно / сост. А. Штылько. – Астрахань: типография Н.Л. Рослякова, 1897. – с. 25.
Боголюбов Н.П. Волга от твери до Астрахани. – сПб.: типография Гогенфельдена и Ко, 1862. – С. 386.
Тимофеева Е.Г. Главная улица города. // Электронный ресурс: http://www.astrakhan.ru/history/read/56/.
Гроссетест Р. О свете, или о начале форм // Гроссетест Р. сочинения: пер. с лат. / под общей ред. А.М. Шишкова и К.П. Виноградова. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – С. 97.
Голикова Н.Б. Очерки по истории городов России конца XVII – начала XVIII века. – М., Издательство Московского университета, 1982. – С. 9.
Гусарова Е.В. У кого учился дьяк Иван Выродков – строитель Астрахани, Свияжска, Галича // Гусарова Е.В. Астраханские находки: История, архитектура, градостроительство Астрахани XVI-XVIII вв. по документам из собраний Петербурга. – сПб.: Нестор-История, 2009. – с. 40.
Кузанский Н. Игра в шар // Кузанский Н. Сочинения в 2-х томах. – М.: Мысль, 1979. – т. 2. – С. 256.
Кузанский Н. Книги простеца // Кузанский Н. Сочинения в 2-х томах. – М.: Мысль, 1979. – т. 1. – С. 422.
Кузанский Н. Об учёном незнании // Кузанский Н. Сочинения в 2-х томах. – М.: Мысль, 1979. – т. 1. – С. 114.
Марков А.С., Львов С.Г. Астрахань на старинных открытках. – Астрахань: Волга, 2007. – С. 35.
Марков А.С. Сто лет назад… Астраханская губерния на меже веков. Астрахань: Волга, 2006. – С. 255.
Можейко М.А. Игра структуры // Всемирная энциклопедия: Философия ХХ век / Главн. науч. ред. и сост. А.А. Грицианов. – М.: АСТ, Мн.: Харвест, Современный литератор, 2002. – С. 285.
Улица советская: история и современность // Электронный ресурс: http://www.aonb.astrakhan.net/index.php?option=com_content&task=view&id=175&Itemid=280.
Шишков А.М., Апполонов А.В. Роберт Гроссетест: его жизнь, естественнонаучное и теологофилософское творчество //Гроссетест Р. сочинения: пер. с лат. / под общей ред. А.М. Шишкова и К.П. Виноградова. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – С. XVII.
Штылько А. Иллюстрированная Астрахань. Очерки прошлого и настоящего города, его достопримечательности и окрестности. – Саратов: Паровая скоропечатня Губернского Правления, 1896. – С. 31.
Чорноіваненко І.В. «Приватне» місто С.Б. Скадовського // Фронтири міста. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Герда, 2014.
Автори
Чорноіваненко І.В., аспірантка кафедри всесвітньої історії та історіографії Херсонського державного університету.
Посилання
Karlsruhe Institute of Technology-Archive, 23001, 6 (Архів технологічного інституту Карлсруе, Німеччина).
Бондарев Ю. Секрет пана Cкадовского // Cкадовск. – 2010. – № 3. – С. 2.
Державний архів Автономної республіки Крим. – Ф. 27. – Оп. 1. – спр. 9006. – арк. 4-5, 6 зв–8, 12 зв., 17.
Державний архів Автономної республіки Крим. – Ф. 27. – Оп. 13. – спр. 4608. – арк. 1.
Державний архів Одеської області. – Ф. 307. – Оп. 7. – спр. 611. – арк. 213–214.
Державний архів Одеської області. – Ф. 360. – Оп. 1. – спр. 1. – арк. 1-2.
Державний архів Херсонської області. – Ф. Р-2. – Оп. 1. – спр. 16. – арк. 24–24 зв.
Державний архів Херсонської області. – Ф. Р-53. – Оп. 1. – спр. 4. – арк. 43 зв.
Державний архів Херсонської області. – Ф. Р-53. – Оп. 1. – спр. 5. – арк. 1–64.
Державний архів Херсонської області. – Ф. 6. – Оп. 2. – спр. 14. – арк. 6.
Державний архів Херсонської області. – Ф. 59. – Оп. 1. – спр. 46. – арк. 5.
Державний архів Херсонської області. – Ф. 59. – Оп. 1. – спр. 47. – арк. 3 зв. 37.
Державний архів Херсонської області. – Ф. 79. – Оп. 1. – спр. 438. – арк. 7, 8, 9.
Державний архів Херсонської області. – Ф. 79. – Оп. 1. – спр. 440. – арк. 8.
Державний архів Херсонської області. – Ф. 169. – Оп. 1. – спр. 21. – арк. 68.
Державний архів Херсонської області. – Ф. 259. – Оп. 8. – спр. 5. – Л. 1, 86, 131, 132, 144.
Електронний ресурс: http://www.otpuskplus.com.ua/goroda/skadovsk/
Електронний ресурс: http://www.brockhaus-efron-jewish-encyclopedia.ru/beje/18-3/227.htm
Електронний ресурс:http://parusa.od.ua/articles/news/istorija-odessskogo-chernomorskogo-jakht-kluba
Електронний ресурс: http://zoloteruno.com/kurorts/djarylgach
Електронний ресурс: http://litomore.com.ua/tourism/Dzharylgach
Електронний ресурс: http://rest-ua.com/sights/skadovsk-ostrov-dzharylgach
Електронний ресурс: http://www.phareland.com/Letters/LDP57.htm
Из книги Б.C. Скадовского о прадеде Б.Я. Скадовском // Електронний ресурс: http://www.skadovsk.net.ua/forum/index/php/topic=166.0.
Каппелер А. Росія як поліетнічна імперія. Виникнення. Історія. Розпад. – Львів: Вид-во Українського Католицького університету, 2005. – С. 238.
Коваль А.П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. – К.: Либідь, 2001. – С. 163.
Ковязин В.В. О системе частного права // Сборник научных трудов юридического факультета Северо-Кавказского государственного технического университета. – 2004. – Вып. 4. – С. 123.
Константінова В.М. Урбанізація: південноукраїнський вимір (1861–1904 роки). – Запоріжжя: Тандем, 2010. – С. 107, 262.
Копейка. – 1911. – 7 июня.
Лист Б.С. Скадовського до Г.А. Рудницького. 18.05.2005 // Особистий архів Г.А. Рудницького.
Лиховид О.М. Скадовськ та скадовчани. – Скадовськ: АС, 2005. – С. 26.
Миллер А. Империя Романовых и национализм: эссе по методологии исторического исследования. – М.: Новое литературное обозрение, 2006. – С. 79.
Миронов Б.Н. Социальная история России периода империи. – СПб.: Издательство «Дмитрий Буланин», 2000. – Е. 1. – С. 288.
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / предисл.: Н. Тройницкий. – СПб.: Типография «Общественная польза»: Паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. – С. 218.
Одесские новости. – 1903. – 13 марта.
Одесские новости. – 1903. – 10 марта.
Одесские новости. – 1909. – 4 июня.
Отчет комитета Черноморского яхт-клуба за 1902 г. – 1903. – С. 32.
Отчет комитета Черноморского яхт-клуба за 1908 г. – 1909. – С. VI.
Отчет комитета Черноморского яхт-клуба за 1909 г. – 1910. – С. 10.
Отчет комитета Черноморского яхт-клуба за 1910 г. – 1911. – С. 21.
Отчет о действиях Главного гидрографического управления морского министерства за 1902 г. – СПб., Тип. Морского министерства, 1903. – С. 262.
Родной край. – 1910. – 14 мая.
Российский государственный архив военно-морского флота. – Ф. 404. – Оп. 3. – Д. 508. – Л. 29, 171.
Российский государственный архив военно-морского флота. – Ф. 404. – Оп. 3. – Д. 706. – Л. 2.
Российский государственный исторический архив. – Ф. 65. – Оп. 6. – Д. 2513. – Л. 1-2.
Российский государственный исторический архив. – Ф. 95. – Оп. 1. – Д. 1139. – Л. 2.
Российский государственный исторический архив. – Ф. 95. – Оп. 1. – Д. 2184. – Л. 1–13.
Российский государственный исторический архив. – Ф. 95. – Оп. 3. – Д. 665. – Л. 7 об.
Российский государственный исторический архив. – Ф. 95. – Оп. 4. – Д. 86. – Л. 31.
Российский государственный исторический архив. – Ф. 95. – Оп. 4. – Д. 473. – Л. 21 об.
Российский государственный исторический архив. – Ф. 95. – Оп. 4. – Д. 486. – Л. 75.
Российский государственный исторический архив. – Ф. 95. – Оп. 11. – Д. 1024. – Л. 38 об.
Российский государственный исторический архив. – Ф. 95. – Оп. 11. – Д. 1027. – Л. 5.
Российский государственный исторический архив. – Ф. 95. – Оп. 11. – Д. 1028. – Л. 27, Л. 67 об., 123.
Российский государственный исторический архив. – Ф. 274. – Оп. 2. – Д. 273. – Л. 1-2.
Российский государственный исторический архив. – Ф. 796. – Оп. 181. – Д. 1469. – Л. 2.
Российский государственный исторический архив. – Ф. 1699. – Оп. 1. – Д. 297. – Л. 2.
Россия. Полное географическое описание нашего отечества. Настольная и дорожная книга / Под ред. В.П. Семенова-Тян-Шанского. – т. 14. Новороссия и Крым. – СПб.: Изд. А.Ф. Дебриена, 1910. – С. 650.
Свод законов Российской империи повелением государя императора Николая І издания 1857 г. Т. 9. Законы о состояниях. – СПб.: Тип. Второго отделения Собственной его императорской канцелярии, 1857. – С. 50.
Список залюднених місць Херсонської округи на 1.01.1928 р. – Херсон: Херсонське округове статистичне бюро, 1928. – С. 39.
Спогади О. Лукашевич // Електронний ресурс: http://hghltd.yandex.net/yandbtm?fmode=inject&url=http://lib.2-all.com
Херсонские новости. – 1908. – 25 июля.
Херсонские новости. – 1908. – 29 июля.
Херсонские новости. – 1914. – 20 августа.
Юг. – 1899. – 8 июля.
Юг. – 1906. – 11 июля.
Старостін В.С. Столиця східного Запорожжя // Фронтири міста. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Герда, 2014.
Посилання
Андреевский А.А. Материалы, касающиеся запорожцев в 1715–1774 г. // Записки Одесского общества истории и древностей. – Т. 14. – Одесса, 1888. – С. 287–290.
Архів Коша Нової Запорозької січі. Корпус документів / упор. Л.З. Гісцова, Л.Я. Демченко, Т.Л. Кузик, Л.М. Муравцева, Л.А. Сухих – Т. 3. – К., 2003. – С. 61, 63.
Архів Коша Нової Запорозької січі. Корпус документів / упор. Л.З. Гісцова, Л.Я. Демченко, Т.Л. Кузик, Л.М. Муравцева. – Т. 4. – К., 2006. – С. 225.
Архімандрит Леонтій (Лука Яценко-Зеленський). Подорожі на Запорожську січ у 1749 – 1750 і 1751 рр. / упор.: В. Грибовський, В. Мільчев. – К., 2012. – С. 21.
Вечерський В. Спадщина містобудування України. Теорія і практика історико-містобудівних пам’яткоохоронних досліджень населених місць. – К., 2003.
Вирський Д.С. «Українне місто»: Кременчук від заснування до року 1764-го. – 2-ге вид. – К., 2011.
Гавриил (Розанов). Историческая записка о Пустынно-Николаевском самарском монастыре. – Одесса, 1838. – С. 27, 33.
Гавриил (Розанов). Продолжение очерка о Новороссийском крае. Период с 1787 по 1857 г. // Записки Одесского общества истории и древностей. – T. V. – С. 425.
Голобуцький В. Запорозька січ в останні часи свого існування (1734 –1775). – Дніпропетровськ: Січ, 2004. – С. 75.
Грибовський В.В. Історія Нікополя на перехресті історіографічних традицій // Придніпров’я: історикокраєзнавчі дослідження – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2010. – Вип. 8. – С. 83.
Держархів Дніпропетровської області. – Ф. Р-1684. – Оп. 2. – спр. 11. – арк. 142 зв.
Держархів Дніпропетровської області. – Ф. Р-1684. – Оп. 2. – спр. 14. – арк. 47зв., 215 зв., 225 зв.
Держархів Дніпропетровської області. – Ф. 132. – Оп. 1. – Д. 3. – арк. 142.
Держархів Дніпропетровської області. – Ф. 1287. – Оп. 47. – Д. 183. – Л. 6.
Джусов А.Б. Історико-краєзнавче дослідження проблеми заснування Новомосковська // Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження: зб. наук. пр. – Вип. 2. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 53.
Джусов А.Б. История Новомосковска.– Днепропетровск: Пороги, 2003. – іл. С. 2, 3.
Достоверная ландкарта между рек Днепра и Донца на расстоянии от Усть-самары до Изюму и Луганской станицы. Сочинена 1749 году в сентябре и октябре месяцах // Електронний ресурс: http:// papacoma.narod.ru/maps/maps-images/map_bibikov_1749_1753_b.jpg
Достоверная ландкарта между рек Днепра и Донца на расстоянии от Усть-самары до Изюму и Луганской станицы. Сочинена 1750 году в мае месяце // Електронний ресурс: papacoma.narod.ru/maps/ maps-images/dostovernaya_landkarta_1750_b.jpg
Дружинина Е.И. Южная Украина в период кризиса феодализма 1825–1860 гг. – М., 1981. – С. 45.
Ефименко П. Последний писарь Войска Запорожского Глоба // Киевская старина. – 1882. – Год первый. – Т. III. – Август. – С. 593.
К истории управления Новороссией князем Г.А. Потёмкиным. Ордера 1775–1776 года. Приложение. – Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии. – Вып. 2. – Екатеринослав, 1905. – С. 117–134.
Ленченко В. традиції Запорозької січі у забудові Катеринодара й тамані // Пам’ятки України. – 2005. – № 3–4. – С. 164–177.
Малов О.В., Векленко В.О., Векленко А.В. Картографічні джерела до історії Богородицької фортеці – Старосамарського ретраншементу // Фронтири міста. – Дніпропетровськ: Герда, 2012. – Вип. 1. – С. 125–127.
Мосьпан М.В. Самарський Пустельно-миколаївський монастир // Збірник рефератів доповідей обласної науково-практичної конференції з історичного краєзнавства. – Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1990. – С. 45.
Новицкий Я.П. Материалы для истории Запорожских козаков (Из Запорожского сечевого архива за 1770 и 1771 гг.) // Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии. – Вып. 5. – Екатеринослав, 1909. – С. 8.
Описи Лівобережної України / упор. Т.Б. Ананьєва; відп. ред. П.С. Сохань. – К., 1997.
П.Г. Запорожский храм в Новомосковске // Киевская старина. – 1888. – Год седьмой. – Т. ХХ. – Январь, февраль, март. – Отдел 5. – С. 43.
Пірко В.О. До питання про адміністративний устрій східних окраїн Нової січі // Козацька спадщина: Альманах Нікопольського регіонального відділення НДІ козацтва при інституті історії України НАН України. – Вип. 2. – Нікополь–Дніпропетровськ: Пороги, 2005. – с. 85–88.
План части азовской губернии Екатеринославского уезда. Сочинён апреля… дня 1782 года // РНБ – Ф. 342, собрание карт № 21.
Пляшко Л.А. Подорож до міста XVIII століття. – К.: «Наукова думка», 1980. – С. 23.
Полное собрание законов Российской империи. Собрание первое. – Книга чертежей и планов (планы городов). – С. 106.
Российский государственный военно-исторический архив. – Ф. ВУа. – Д. 20772. – Л. 10.
Российский государственный военно-исторический архив. – Ф. 1287. – Оп. 47. – Д. 183. – Л. 6.
Сочинский П. Потомок запорожцев // ЛЕУаК. – Год первый. – Екатеринослав, 1904. – С. 156.
Старостін В.С. Формування території міста Новомосковська // Теорія та історія архітектури і містобудування: зб. наук. праць Держ. НДІ теорії та історії архітектури і містобудування / під ред. В.А. Абизова.– Вип. 6.– К.: НДІТІАМ, 2005. – С. 191.
Тимофеенко В.И. Города северного Причерноморья во второй половине XVIII века. – К., 1984.
Тимофеенко В.И. Формирование градостроительной культуры Юга Украины. (Материалы к своду памятников истории и культуры народов СССР). – К., 1986
Топографическая карта Европейской России, издания Российского Генерального штаба / съемка 1869 г., коректировка 1888 г.– губ. Екатеринославской и Полтавской. – Ряд 26. – Лист 13.
Усна оповідь колишнього запорожця, жителя Катеринославської губернії та повіту, села Михайлівки, Микити Леонтійовича Коржа // Яворницький Д.І. Історія міста Катеринослава.– Дніпропетровськ: Січ, 1996. – С. 271.
Феодосий (Макаревский). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2000. – С. 415.
Харлан О.В. Самарський Пустинно-Миколаївський монастир. Архітектурна спадщина XVIII–ХіХ ст. // Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження: зб. наук. праць. – Вип. 2.– Дніпропетровськ, 2005. – С. 110.
Центральний державний історичний архів України в м. Києві. – Ф. 229. – спр. 48. – арк. 52 зв.
Центральний державний історичний архів України в м. Києві. – Ф. 229. – спр. 52. – арк. 1 зв., 52.
Центральний державний історичний архів України в м. Києві. – Ф. 229. – спр. 83. – арк. 158.
Центральний державний історичний архів України в м. Києві. – Ф. 229. – спр. 100. – арк. 255, 256.
Центральний державний історичний архів України в м. Києві. – Ф. 229. – спр. 135. – арк. 1, 10, 11, 45.
Центральний державний історичний архів України в м. Києві. – Ф. 229. – спр. 186. – арк. 3.
Центральний державний історичний архів України в м. Києві. – Ф. 229. – спр. 224. – арк. 34 зв.
Центральний державний історичний архів України в м. Києві. – Ф. 229. – спр. 365. – арк. 8.
Чирков А. Топографическое описание Самарского Николаевского монастыря, находящегося в Екатеринославской губернии в 2-х верстах к востоку от города Новомосковська // Записки Одесского общества истории и древностей – т. 12. – С. 473.
Щербина Ф. Колонизация Кубанской области // Киевская старина. – 1883. – № 12. – С. 530, 531.
Эварницкий Д.И. Источники для истории запорожских козаков. – Т. 1. – Владимир, 1903. – С. 1855.
Яворницький Д. Історія запорозьких козаків. – Т. 1. – 1991.– С. 306.
Кобозева З.М. Жил как купец. Любил как дворянин. Умер мещанином. И все сословия склонились перед ним… // Фронтири міста. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Герда, 2014.
Автори
Кобозева З.М., докторант кафедры Российской истории Самарского государственного университета, РФ.
Посилання
Абрамсон М.Л. Четыре истории, рассказанные флорентийскими купцами о самих себе // Казус, 2002. – С. 303.
Беленький И.Л. Биография и биографика в отечественной культурно-исторической традиции // История через личность: историческая биография сегодня. – М., 2010. – С. 47.
Бессмертный Ю.Л. О мире чувств и внутреннем мире человека прошлого // Человек в мире чувств. Очерки по истории частной жизни в Европе и некоторых странах азии до начала нового времени. – М., 2000. – С. 574.
Бессметный Ю.Л. Проблема // Человек в мире чувств. Очерки по истории частной жизни в Европе и некоторых странах азии до начала нового времени. – М., 2000. – С. 8.
Бреус Т.В. Любовь как вид бытия: дисс. …канд. философ. наук. – Уфа, 2002. – С. 6.
Венедиктова Т. Секрет срединного мира. Культурная функция реализма XIX века // Зарубежная литература второго тысячелетия. 1000–2000. – М., 2001. – С. 195.
Волжское слово. – 1914. – № 227. – С. 3.
Гаспаров М.Л. Нужно бы формализовать понятие индивидуальности // Одиссей. Человек в истории. Личность и общество. – М., 1990. – С. 21.
Государственное учреждение самарской области. Центральный государственный архив самарской области. – Ф. Р-4978. – Оп. 1. – Д. 31. – Л. 12 об.
Государственное учреждение самарской области. Центральный государственный архив самарской области. – Ф. Р-4978. – Оп. 1. – Д. 29. – Л. 86.
История красоты / под ред. У. Эко; пер. с итал. А.А. Сабашниковой. – М., 2007. – С. 299.
Каменский А.Б. Повседневность русских городских обывателей. Исторические анекдоты из провинциальной жизни XVIII века. – М., 2006. – С. 271.
Классика самарского краеведения. Антология. – Вып. 3. Головкин К.П. Самара в конце XVIII – начале XX в. (краеведческая картотека). – Самара, 2007. – С. 257.
Куприянов А.И. «Пагубная страсть» московского купца // Казус, 1997. – С. 87–106.
Лотман Ю.М. Беседы о русской культуре. Быт и традиции русского дворянства (XVIII – начало XIX века). – СПб., 1997. – С. 337–338.
Очерки истории Поволжья и Приуралья в имперский период. – Саратов, 2010. – С. 200.
Пушкарёва Н.Л. Мир чувств русской дворянки XVIII – начала XIX века: сексуальная сфера // Человек в мире чувств. Очерки по истории частной жизни в Европе и некоторых странах азии до начала нового времени. – М., 2000.
Пушкарёва Н.Л. Частная жизнь русской женщины: невеста, жена, любовница (X – начало XIX в.) – М., 1997.
Пятилетова Л.В. Любовь как смысл и оправдание человеческой жизни: дисс. … канд. философ. наук. – М., 2005. – С. 6.
Репина Л.П. Личность и общество, или история в биографиях // История через личность: историческая биография сегодня. – М., 2010. – С. 12.
Розанов В. Опавшие листья. Уединённое. – М., 1990. – С. 347, 148.
Румянцева М.Ф. «Чужое Я» в художественной литературе и в исторической науке // История через личность: историческая биография сегодня. – М., 2010. – С. 23.
Самарское купечество. Вехи истории. – Самара, 2006. – С. 194.
Самарский купец Егор Никитич Аннаев. Биографический очерк и список литературы. – Самара, 2000. – С. 42.
Современная энциклопедия. Мода и стиль. – М., 2002. – С. 198.
Успенский Б. Этюды о русской истории. – СПб., 2002. – С. 12.
Эткинд А. Эрос невозможного. История психоанализа в России. – СПб., 1993. – С. 47.
Пилипчук Я.В. «Міста» Кипчацького степу: проблема типологічного означення // Фронтири міста. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Герда, 2014.
Автори
Пилипчук Я.В., кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник відділу Євразійського степу Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України.
Посилання
Golden P.B. Khazar Studies. An Historico-Philologocal Inquiry into the Orgins of Khazars. – Vol. 1. – Budapest, 1980. – Р. 56.
Göckenjan H., Sweeny J.R. Der Mongolensturm. – Band. 3. – Graz, 1985. – Р. 114–115.
Hudud al-Alam. The Regions of the World. A Persian Geography 372 A H. – 982 A. D. / Tr. and expl. by V. Minorsky. With the preface by V.V. Barthold. —London, 1937. – сh. 18 // Електронний ресурс: http://odnapl1yazyk.narod.ru/hududalal.htm.
Paloczi-Horvath A. Pechenegs, Cumans, Iasians. Steppe Peoples in Medieval Hungary. – Budapest: Corvina/ Kultura, 1989. – Р. 111–112, 114–119.
Rady M. The Gesta Hungarorum of Anonymus, the Anonymous Notary of King Béla: A Translation. // Slavonic and East European Review. – 87 (4). – 2009 – P. 681–727 // Електронний ресурс: http://discovery.ucl.ac.uk/18975/1/18975.pdf
Spinei V. The Romanians and the Turkic nomads North of Danube Deltafrom tenth to the Mid-Thirteenth Century. – Leiden–Boston, 2009. – Р. 211–212
Vasary I. Cumans and Tatars. Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185– 1365. – Cambridge: University Press, 2005. – Р. 139.
Агаджанов С.Г. Очерки истории огузов и туркмен средней азии. – Ашхабад: Ылым, 1969. – Прим. 2.
Ал-Истахри – Ибн Хаукаль. Книга путей и государств // История татар. – Т. 2. Волжская Булгария и Великая степь. – Казань: РухИЛ, 2006. – С. 747.
Аннинский С.А. Известия венгерских миссионеров XIII–XIV вв. о татарах и восточной Европе // Исторический архив. – Т. 3. – М.–Л.: Изд-во АН СССР, 1940. – С. 88–89.
Анчабадзе З.В. Кыпчаки северного Кавказа по данным грузинских летописей XI–XIV веков // Материалы сессии по проблеме происходжения балкарского и карачаевского народов. – Нальчик: Кабардино-Балкарское книжное издательство, 1960. – С. 121, 125.
Артамонов М.И. История хазар. 2-е изд. – СПб.: Гос. Эрмитаж, филологический факультет СПбГУ, 2001. – С. 249, 254–256, 259–260, 285–288, 291, 298, 302–309, 315–317.
Ахинжанов С.М. Кыпчаки в истории средневекового Казахстана. – Алма–Ата: Наука, 1989. – С. 175–177.
Байпаков К.М., Ерзакович Л.Б. Древние города Казахстана. – С. 193–199.
Байпаков К.М., Ерзакович Л.Б. Древние города Казахстана. – Алма–Ата: Наука, 1971. – С. 28, 113–135.
Байпаков К.М. Средневековая городская культура Южного Казахстана и семиречья. – Алма–Ата: Наука, 1986. – С. 28.
Бубенок О.Б. Ясы и бродники в степях Восточной Европы (VI – начало ХІІІ в.). – К.: Логос, 1997. – С. 96–107.
Бубенок О.Б. «И города поима Половецкие, Галин, Чешуев, Сугров...» // Східний світ. – №1. – К., 2009. – С. 26–39
Васильев Д.В. Город Саксин и его население // Геостратегическое значение Прикаспийского региона и перспективы приграничного сотрудничества. материалы международной научной конференции. 20–21 сентября 2004 года. – Астрахань, 2004. – С. 91–97
Васильев Д.В., Гречкина Т.Ю., Зиливинская Э.Д. Городище самосделка – памятник домонгольского периода в низовьях Волги // Степи Европы в эпоху средневековья. – Т. 3.: Половецко-золотоордынское время. – Донецк: Изд-во ДонНУ, 2003. – С. 106–107, 111–112, 117–118
Гаглойти Ю.С. Аланы и вопросы этногенеза осетин. – Тбилиси: Мецниереба, 1966. – С. 193.
Гарустович Г.Н., Иванов В.А. Огузы и печенеги в евразийских степях. – Уфа: Гилем, 2001.– С. 97–98.
Гмыря Л. Тюркские народы северного Кавказа // История татар. – Т. 2: Волжская Булгария и Великая степь. – Казань: РухИЛ, 2006. – С. 68
Данилов С.В. Города в кочевых обществах Центральной Азии. Улан-Удэ: Изд-во БНЦ СО РАН, 2004. – 202 с.
Егоров В.Л. Историческая география Золотой Орды в XIII–XIV вв. – М.: Наука, 1985. – 248 с.
Засецкая И.П. Культура кочевников южнорусских степей в гуннскую эпоху // Гумилев Л.Н. сочинения. – Т. 10. – Кн. 2. – М.: Институт ДИ-ДИК, 1998. – С. 382.
Зеленский Ю.В. Половцы и тмутаракань, вопросы взаимодействия // Международные отношения в басейне Черного моря. Материалы Х международной научной конференции. – Ростов-на-Дону, 2002. // Електронний ресурс: http://bibliotekar.ru/rusPrichernomorie/34.htm.
Ибн Русте. Книга драгоценных ожерелий // История татар. – Т. 2. Волжская Булгария и Великая степь. – Казань: РухИЛ, 2006. – С. 701.
Ибн Хурдадбех. Книга путей и стран / пер. В.М. Великановой. Баку, 1986. – Гл. 16 // Електронний ресурс: http://www.vostlit.info/Texts/rus2/Hordabeh/frametext2.htm.
Иванов В.А. Кыпчаки в восточной Европе // История татар. –Т. 2. Волжская Булгария и Великая степь. – Казань: РухИЛ, 2006. – С. 501.
Извлечение из сочинения Гардизи «Зайн ал-Ахбар». Приложение к «Отчету о поездке в Среднюю Фзию с научной целью. 1893–1894 гг.» // Бартольд В.В. Сочинения. – Т. VIII. Работы по источниковедению. – М. 1973 // Електронний ресурс: http://www.vostlit.info/Texts/rus7/Gardizi/frametext_1.htm
Ипатьевская летопись / Воспроизведение текста издания 1908 г. // Полное собрание русских летописей. – Т. 2. – М., 1962. – С. 255, 260, 266, 284, 532, 640, 673.
История и восхваление венценосцев / пер. и ред. К.С. Кекелидзе. – Тбилиси, 1954. // Електронний ресурс: http://www.vostlit.info/Texts/rus15/Istor_vencenoscev/frametext1.htm. – Гл. ХVII
Кестлер А. Тринадцатое колено. Крушение империи хазар и ее наследие / науч. редактор А.Г. Юрченко. – СПб., 2001. // Електронний ресурс: http://lib.ru/INPROZ/KESTLER/hazary.txt. – Прим. 117.
Китаб Акам ал-Марджан // История татар. – Т. 2. Волжская Булгария и Великая степь. – Казань: РухИЛ, 2006. – С. 762.
Кляшторный С.Г. История Центральной Азии и памятники рунического письма. – СПб.: Филол. ф-т СПбГУ, 2003. – С. 216–220.
Кляшторный С.Г., Савинов Д.Г. Степные империи Древней Евразии. – С. 111–113.
Коновалова И.Г. Ал-Идриси о странах и народах Восточной Европы: текст, перевод, комментарий. – М.: Вост. лит., 2006. – С. 118–119.
Кумеков Б.Е. Государство кимаков IX–XI вв. по арабским источникам. – Алма–Ата: Наука, 1972. – С. 98.
Кумеков Б.Е. Кыпчаки: хозяйство, общественный строй, племенной состав // История татар. – Т. 2: Волжская Булгария и Великая степь. – Казань: РухИЛ, 2006. – С. 472–481.
Кумеков Б.Е. Страна кимаков по карте ал-Идриси // Страны и народы Востока. – Т. Х. – М., 1971. // Електронний ресурс: http://kumukia.ru/modules.php?name=Pages&pa=showpage&pid=9388.
Левина Л.М. Этнокультурная история Восточного Приаралья. I тысячелетие до н.э. – I тысячелетие н.э. М.: Вост. лит., 1996 // Електронний ресурс: http://kronk.narod.ru/library/levina-lm-1996.htm.
Лукина С.Г. Аварский каганат в системе культурно-политического взаимодействия епохи Великого переселения народов (концепция Вальтера Поля) // Взаимодействие народов Евразии в эпоху Великого переселения народов. Материалы научного симпозиума. материалы научной конференции. – Ижевск: Изд-во Удмуртского гос. ун-та, 2006. – С. 146–147
Новосельцев А.П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы. – М.: Наука, 1990. – С. 122–134
Оллсен Т. Прелюдия к западным походам: монгольские военные операции в Волго-Уральском регионе в 1217–1237 годах // Степи Европы в эпоху средневековья. – Т. 6. Золотоордынское время. – Донецк: Донецкий нац. ун-т, 2008. – С. 354.
Осіпян О. Поширення християнства серед половців XI–XV cт. // Київська старовина. — К.: Артек, 2005. — № 1. — C. 14.
Папаскири З.В. У истоков грузино-русских политических взаимоотношений. – Тбилиси: Изд-во Тбил. ун-та, 1982. – С. 100.
Плетнева С.А. От кочевий к городам. Салтово-маяцкая культура. – М.: Наука, 1967;
Плетнева С.А. Кочевники средневековья: поиски исторических закономерностей. – М.: Наука, 1982
Плетнева С.А. Половцы. – М.: Наука, 1990.
Пріцак О. Коли і ким було написано «Слово о полку Ігоревім». – К.: Обереги, 2008.
Путешествие абу Хамида ал-Гарнати в Восточную и Центральную Европу (1131–1153 гг.) / Публикация О.Г. Большакова и А.Л. Монгайта. – М., 1971 // Електронний ресурс: http://www.vostlit.info/Texts/rus4/Garnati/frametext1.htm; http://www.vostlit.info/Texts/rus4/Garnati/frametext2.htm; http://www.vostlit.info/Texts/rus4/Garnati/frameposl.htm
Расовский Д.А. Печенеги, торки и берендеи на Руси и в Угрии // Расовский Д.А. Половцы. Черные клобуки: печенеги, торки и берендеи на Руси и в Венгрии (работы разных лет). – Т. 1. – М.: ЦИВОИ, 2012. – С. 60.
Рашев Р. Великая Булгария // История татар. –Т. 2. Волжская Булгария и Великая степь. – Казань: РухИЛ, 2006. – С. 36–47.
Рашид ад-Дин. Собрание летописей. – Т. I. – Кн. 2./ пер. с перс. Л.А. Хетагурова; ред и прим. А.А. Семенова. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1952. – С. 198–201
Cтеблева И.В. Жизнь и литература доисламских тюрков: историко-культурный контекст древнетюркской литературы. – М.: Восточная литература, 2007. – С. 69–71.
Тахир Марвази. Природа животных // История татар. – Т. 2. Волжская Булгария и Великая степь. – Казань: РухИЛ, 2006. – С. 708.
Томпсон Э.А. Гунны. Грозные воины степей. – М.: Центрполиграф, 2008. – С. 204
Хузин Ф. Булгарские города и проблемы их происхождения // История татар. – Т. 2. Волжская Булгария и Великая степь. – Казань: РухИЛ, 2006. – С. 152–154, 156–158, 160–162
Федоров-Давыдов Г.А. Город и область Саксин в ХII–XIV вв. // Древности Восточной Европы. – М.: Наука, 1969. – 254 С.
Шихаб ад-Дин Мухаммад ан-Насави. Жизнеописание султана Джалал ад-Дина Манкбурны / пер. с араб., пред., ком., прим. и указатели З.М. Буниятова. – Баку: Элм, 1973. – С. 324.
Эрдели И. Исчезнувшие народы. Авары // Природа. – № 11. – М., 1980 // Електронний ресурс: http://gumilevica.kulichki.net/debate/Article24.htm
Вікторін В.М. Етноконфесійні спільноти в російських прикордонних містах Північного Кавказу, Поволжя й Приуралля (XVIII–XX ст.) // Фронтири міста. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Герда, 2014.
Автори
Вікторін В.М., кандидат історичних наук, доцент, голова Вченої ради Астраханського державного об’єднаного музею-заповідника, м. Астрахань, РФ.
Посилання
Victorin V.M. Ethnoreligious minorities and Islamic sociopolitical thought: Traditionalism, modernism in the Volga region and the Northern Caucasus // The Christian-Muslim Frontier: Chaos, Clash or Dialogue. – L. - Birmingham: University press. 1997. – P. 101.
Аджи М.(Э). Без Вечного синего Неба. Очерки нашей истории. – М.: Фстрель / Аст, 2010. – 576 с.
Акопян В.З. Черкесогаи – черкесские армяне // Энциклопедия культур народов Юга России. – Т. I – Народы Юга России. – Ростов н/Д: Изд-во Сев.-Кавк. научн. центра высш. школы, 2005. – С. 56, 227–229.
Атнагулов И.Р. Нагайбаки (опыт комплексного историко-этнографического исследования … второй половины XIX – начала XX века). – Новосибирск–Магнитогорск: Изд-во МаГУ, 2007. – С. 6, 9, 51–52, 56, 169–170.
Безердинов Р.Н. Тенгрианство – религия тюрок и монголов. – Наб. Челны–Казань: АЯЗ; Слово, 2004. – 448 с.
Викторин В.М. Субэтноконфессиональные специфические группы населения в нижнем Поволжье и ближнем Предкавказье (XVII–XXI вв.) // Научный вестник ФГОУ ВПО «Волгоградская академия государственной службы». сб. науч. работ преподавателей. – Вып. 3. – Астрахань: Color, 2007. – С. 84–86.
Гришин Я.Я. Польско-литовские татары (наследники Золотой Орды). – Казань: Татарск. кн. изд-во, 1995. – 195 с.
Керимов Г.М. Шариат – закон жизни мусульман. – М.: Изд-во «Леком», 1999. – С. 14, 259.
Кляшторный С.Г. Мифологические сюжеты в древнетюркских памятниках // Тюркологический сборник. 1977. – М.: ГРВЛ Наука, 1981. – С. 117–138.
Кобищанов Ю.М. Этноконфессиональные группы во всемирной истории // Вопросы истории. – 1999. – № 9. – С. 47, 57.
Колесов В.И., Сень Д.В. Недолгая история горских евреев северо-Западного Кавказа // Диаспоры. Независим. науч. журнал. – 2000. – № 3. – С. 198–210.
Очерки истории Калмыцкой АССР. – Ч. I. Дооктябрьский период / ред. Н.В. Устюгов, И.Я. Златкин, Е.Н. Кущева. – М.: Наука, 1967. – С. 327–328 и сн. 7.
Викторин В.М. Этноконфессионально-специфические группы в структуре этносов на рубежах Евразии (монотеизм – рецепция и связь верований – соотношение общин) // Россия и Восток: проблемы взаимовлияния. Материалы VI международной конференции, 28 – 30 ноября 2002 г. – Волгоград: Изд-во ВолГУ. 2003. – с. 162, 165.
Историко-культурное наследие народов Евразии. Труды участников I Летнего университета Фонда «Сорос – Казахстан» и ассамблеи народов РК, 24 июля – 12 августа 2000 г. – Уральск: Ин-т «Евразия», 2001. – С. 5, 20–21, 39–55, 64–65.
Шевченко А.Г. Ислам и христианство: исторический опыт и перспективы сотрудничества. – М.: Наука. 2004. – С. 16–24, 34–35.
Світло джерел
Чумаченко В.К. Н.Н. Канивецкий и литературные традиции кубанского фронтира // Фронтири міста. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Герда, 2014.
Майдан
Кочергін І.О. «Демографічне обличчя» міст Гетьманщини другої половини XVIII ст.: анфас і профіль // Фронтири міста. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Герда, 2014.
Автори
Кочергін І.О., кандидат історичних наук, доцент Національного гірничого університету, м. Дніпропетровськ.
Реферат
Рецензія на видання: Сердюк Ігор. Полкових городов обивателі: історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини XVIII ст.: монографія. – Полтава: асмі, 2011. – 304 с.
Посилання
Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, ХV–ХVIII ст. – Т. І: Структури повсякденності: можливе і неможливе / пер. з фр. Г. Філіпчук. – К.: Основи, 1995. – С. 31
Маслійчук В. Народитися, жити й померти в ранньомодерному українському місті // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. – Харків, 2011. – Т. 14. – С. 329–338.
Сердюк Ігор. Полкових городов обивателі: історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини XVIII ст.: монографія. – Полтава: Асмі, 2011. – 304 с.
Викторин В.М. Высотные просторы для этнического изучения. // Фронтири міста. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Герда, 2014.
Кобозева З.М. «Мостостроение»: Обзор второй международной научной конференции «стены и мосты - II» // Фронтири міста. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Герда, 2014.
Автори
Кобозева З.М., докторант кафедры Российской истории Самарского государственного университета, РФ.
Посилання
Бурдье П. Начала. – М.: Socio-Logos, 1994. – С. 136–137.
Ершова Г.Г. Асимметрия зеркального мира. – М.: Изд-во РГГУ, 2003. – С. 13.
Копосов Н. Хватит убивать кошек! Критика социальных наук. – М.: Новое литературное обозрение, 2005.
Миронов Б.Н. Страсти по революции. Нравы в российской историографии в век информации. – М.: Весь мир, 2013. – С. 27.
Репина Л.П. «Новая историческая наука» и социальная история. – М.: ЛКИ, 2009. – С. 271.
Савельева И.М., Полетаев А.В. Знание о прошлом: теория и история: В 2 т. – сПб.: Наука, 2003.
Фицпатрик Ш. Срывайте маски! Идентичность и самозванство в России XX века. – М.: РОССПЭН, 2011. – С. 11.
Сурман Ян. Рецензія на книги // Фронтири міста. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Герда, 2014.
Автори
Сурман Ян, PhD з історії у Віденському університеті, стипендист Leibniz-DAAD в Інституті Гердера у м. Марбург, Німеччина.
Реферат
Рецензія на видання: Kuzmany Börries. Brody: Eine galizische Grenzstadt im langen 19. Jahrhundert [Броди: Галицьке прикордонне місто у довгому XIX столітті]. – Wien–Köln–Weimar: B öhlau, 2012. – 406 s. ISBN 978-3-205-78763-1
Adelsgruber Paulus, Cohen Laure, Kuzmany Börries. Getrennt und doch verbunden. Grenzstädte zwischen Österreich und Russland, 1772–1918 [Розділені, а все ж пов’язані. Прикордонні міста між австрією та Росією, 1772–1918]. – Wien–Köln–Weimar: Böhlau, 2011. – 316 s. ISBN 978-3-205-78625-2
Посилання
Augustynowicz Ch. Grenze(n) und Herrschaften in kleinpolnischen Stadt Sandomierz, габілітація у Віденському Університеті, 2006.
Die galizische Grenze 1772–1867: Kommunikation oder Isolation? / Hg. von Ch. Augustynowicz, A. Kappeler. – Berlin: Lit Verlag, 2007. – 245 s.
Kuzmany B., Adelsgruber P., Cohen L., Lorenz T. Razem i osobno: Małe miasta na pograniczu galicyjsko-wołyńsko-podolskim // Kwartalnik Historyczny. – № 117/3. – 2010. – S. 51–69.
Phantomgrenzen in Ostmitteleuropa // Електронний ресурс: http://phantomgrenzen.eu/
Капелер А., Куцмані Б. та ін. «Поверх кордону»: концепція прикордоння як об’єкт дослідження // Україна модерна. – № 18. – 2011. – с. 48–53, 71–77.